Echo

By Дмитро Грузінський

Echo

Written 2025-04-12


Я точно знаю,

Що ти відлетиш,

Помчиш студеним каменем із льоду,

Не вибачиш мене нізащо, зроду,

Принаймні спогади мої залиш.

Нема тепла вже і бажання,

У поспіху розтрачених дотла,

Лише нестерпні дорікання,

Не буде гіршого прощання,

Якою б я вже не була.

Як літо - гріло і пройшло,

Лагідне сонце щире вдалині,

Протяжний гул відлуння за минулим

Назавжди закарбується в мені,

Хоч блиск очей повільно зник,

Не пам'ятаю майже твого сміху -

Лиш наших сліз холодну кригу...

Хай не забудеться повік

Та ніжна усмішка твоя,

Неначе не було огріху.


19:10-21:05 16.11.24