Echo

Written 2025-04-12
Я точно знаю,
Що ти відлетиш,
Помчиш студеним каменем із льоду,
Не вибачиш мене нізащо, зроду,
Принаймні спогади мої залиш.
Нема тепла вже і бажання,
У поспіху розтрачених дотла,
Лише нестерпні дорікання,
Не буде гіршого прощання,
Якою б я вже не була.
Як літо - гріло і пройшло,
Лагідне сонце щире вдалині,
Протяжний гул відлуння за минулим
Назавжди закарбується в мені,
Хоч блиск очей повільно зник,
Не пам'ятаю майже твого сміху -
Лиш наших сліз холодну кригу...
Хай не забудеться повік
Та ніжна усмішка твоя,
Неначе не було огріху.
19:10-21:05 16.11.24