Філіжанка

Ти пахнеш кавою, ти знав ?

У сутінках на заграві світанку

І гіркотою присмак віддавав

Ти не із цукром філіжанка.

Я не вгадала , беручи горня

У поспіху з намоклого прилавку

Хтось нецукрований замовив і не взяв

А я взала , і помчалась по ранку.

Я випю , все ж таки тебе до дна

Хоч ти терпкий і зовсім не солодкий

Та на дощовий початок дня, 

Ти те що треба – та не зовсім.

Ти включиш розум , і проясниш світ

Ця слякоть раптом стане не важлива

Моторчик вічний й кофеїн

І чергова робоча днина …

Я пробіжусь ,прокручусь ,пролечусь, 

Дотягнуся позначки обіду

Й на мить коротку , трішки притомлюсь

Від тебе в крові не лишилось й сліду

Й у осінь вибіжу  в  черговий раз

У поспіху оплачуючи каву

Та вона солодка буде на цей раз

Гіркий ти добрий лиш із ранку .