Гетера

By Steev Kurts

Written 2017-12-05

Був час , я дихав лиш тобою ,

знай в кожного свої гріхи ,

а я грішив безхмежною любовю ,

і так - я відповівм за них .


Я не злякаюсь пекла на землі , 

не зараз-потім , та яка різниця ?!

Я щастя лиш хотів своїй Таїс 

і запала не одна столиця .


А в тім вогні . немов , родився Бог , 

хоча це иш старі упали ,

щаслива була , ти , моя любов 

у відблисках північної заграви ?


Чи билось твоє серце в тісі 

у ритмі танцю , в перлах і в шовках 

на крові непролитій Кліта 

твоя манлива , щира простота ?


Ти "моя" моєю не була 

і бога у мені хулила , 

вся ойкумена пала у моїх ногах , 

а ти у танці сміючись крутилась .


О , знаю , в тім вогні загинув я ,

замертво з персом впав в могилу ,

під дзенькіт твого білого вбрання ,

моя свята , в порочності , гетеро .