"... И друзей созову... " /з Б. Окуджави/

Грузинська пісня ( з Б. Окуджави )

Виноградне насіння Землі від душі своїй зичу

І лозу поцілую, і грона достиглі зірву;

Друзів скличу до строку, любов у душі таємничу,

Подарую їм з щастям, як пісню зіркову нову.

Ви, збирайтеся, гості мої, пригощати Вас буду,

Говоріть мені прямо чим славлюся, з вами, чи ні ...

Цар Небесний нас вибачить, може, до Вищого Суду,

А інакше навіщо живу на землі, щей в борні?

У червоному з темним, своєму, співатиме Далі,

Я, у білому з чорним, вклонюсь їй, у шані, до ніг.

Враз заплачу, помру у любові, всесвітній печалі,

А інакше навіщо живу на землі, ще й в борні ?

І коли запалає, в кутах золотіючи, захід,

Знову й знову у пам"яті, як і завжди, наяву :

Синій буйвіл і білий орел, і форель в златі ... - закид ...

А інакше навіщо живу на землі, так - за пісню нову.