К.Марло В.Шекспір Сонет 10

Чи є любов у тебе, чи нема,

Ти не соромишся... Завжди, раптово,

Лжа зачаровує, в безмежність тла

Своє промовисте вкладає слово.

До пекла кличе сірих та сліпих,

Ледь зупинитися не зможеш вчасно...

Ти, не будуй свій склеп із бід та пих,

Брехні що в світі проростає рясно.

Думок вага чекає кращих змін,

Чи буде зиск від їхньої блакиті...

Ненависті глибокої уклін 

Брехливий ще й не бажаний у світі.

Не відмовляйся від нащадків мрій;

Дай спадкоємців кращих, вчасно... Дій.