К.Марло В.Шекспір Сонет 103

Бува, в хистких позиціях, хто знав,

Убозтво не дарує краща Муза;

Вустам в меду потрібна борозна

Меж змісту, чи ідея - шалу луза.

Як в дзеркалі душі любові раж.

Тож не вини мене, я занімію...

Тупе все в злості, візаві, ти зваж:

Пізнання мить, час, не чекають мрію.

З наукою народжують рядки

Не від нудьги, де лінь біжить сутужно.

Гріх "красномовства" зваблює роки,

Покликання торкаючись все ж дружньо.

Чи відбивають вірші розум твій -

В прекрасному душа веде двобій.