К.Марло В.Шекспір Сонет 112

Твоя любов дає клеймо біди

Скандали і вульгарні побрехеньки.

За світлом зірки справи, ти іди

До перемоги - пресвятої неньки.

Маскуєш гірше, те що є в мені,

Вже іншому даєш цвісти нещирим.

Усе ганебне, вдвічі на землі

Не зменшимо, щоб жити вічно... Сірим

Іду в безодню мислимих турбот

Шукаючи надію вищу ростом...

Напружую свій слух: почую от...

Гадюки слух мені потрібен просто.

Світ у тобі єдиній.., зрозумій, -

Не згубить смерть любові, світу мрій.