К.Марло В.Шекспір Сонет 114

Душа, що коронована, в тобі

Чуму монархів знає, світу гами.

І лише очі бачать у юрбі

Всю правду, правду з кращими богами.

Те краще, що і херувимам в масть,

Нагадуючи найніжніші риси

І створюючи образ, що надасть

Світ в променях від сонця - світ актриси.

Не гаю часу, п'ю вино із слів,

Від задоволення скипаю... Краще

Мені за смаком все: в любові млів,

Благав, ти сварка, завжди будь ледаща.

Приносять лестощам отруту очі,

Крадуть любові мить у шатах ночі.