К. Марло В. Шекспір Сонет 13

Належати собі, моя любов,

В цей світ йдемо ми зовсім не навіки,

Готуючись до вічності... В журбі,

Чи в радощі, знаходим часу ліки..

Погіршуєм і вигляд, і красу -

Оренда є оренда. Зайва в світі,

Бо забуття невтішне сам несу,

Як всі - від генів, смерті що й у квіті.

В занепаді не може бути млість,

Час хоч дбайливий, та все ж вкрай, обачний...

Він - гоноровий, так, поважний гість,

Не розгуби себе, бо час - невдячний...

Запам"ятай, коханим, батьком стань..,

Творцем нащадків, їх життя, бажань.