К.Марло В.Шекспір Сонет 18

З літом, днем не зрівняти тебе.

Красивіша ти, легша, меліша...

Сонця небо, завжди голубе,

До лиця майже кожному в тиші.

Є всевидюче око, ти знай...

Золоте, що у хмарах зникає,

Чи в тумані цвіте, є розмай...

Приворотного зілля, як раю

Дивний вибір... З красою в тобі,

Ритми часу, як певна загроза...

Все старішає лиш у злобі,

Щастя доля добріше.., як роза.

Сонце дихає меж ворожбою -

Смерть невладна над добрим тобою.