К.Марло В.Шекспір Сонет 25

Зірки прихильність мають, ні, - працюй.

Хоч титулів та почестей не знав...

Фортуна любить кращих, щастя буй

Не визнає лиш попіл від заграв.

Ось погляд сонця тишу визнає;

У кольорах та вічності стезя -

Однакова... Улюбленці, лиш є -

Десь, уві сні гордині... Був там я.

Похмурий погляд ладен слави біль

Від ратних справ та праці, все - згубить.

І навіть воїна, що має ціль,

Невдачі скорять поглядом, на мить.

Коханців, люблячих у щасті, жде біда..,

Поки любов нестерпно молода.