К.Марло В.Шекспір Сонет 31

В коханні, що палає навмання,

Багато жертв сердець.., багато дуже...

Царюють в грудях не чеснот знання,

А зверхність почуттів, чи зрада тужить.

Буває ллєш поважних сліз бальзам,

В них релігійну відданість шукаю...

Любов мене краде - я бачу: сам

Залишився вже на порозі раю.

У грудях, чую, друзів ще живих,

Слова надії пам'яті та болю...

Рядком, що адресований для тих,

Хто зрадив щастю... не обравши "волю".

Всі риси щастя в них були всяк час,

В тих, що любив я, та в яких вже згас.