К.Марло В.Шекспір Сонет 32

Коли переживеш мене, той день

Що скнара смерть давно-давно обрала,

Мій прах... свою яскравість, знай, лишень,

У віршах не знайти... Старайся... Мало

В словах мистецтва мертвих почуттів,

Перу та часу допоможе сонце

Моїй любові. Все ж "перуки" гнів,

Є щастям всіх новел, джерельний конче.

Хай стрепенеться думка у душі

Від часу у любові що дозріла;

Плоди її ж бо кращі й у глуші

Чекають нових соків, вічність - мила.

Поети стануть кращими... Пізнай

Майстерність їх крізь мій прийдешній рай.