К.Марло В.Шекспір Сонет 4

Марнотратство живе у красі,

Так, на позики здатне, як ти.

Світ щедрот зневажають усі

Скнари. Кращої прагнем мети.

В копійчані дрібниці лихвар,

Надприбутками вабить віки.

Від природи краса, як вівтар,

Небо, що пізнаєм навзнаки.

Совість має угоди всяк час,

Як оману, що краща завжди;

Потойбічних зірок блиск не згас

І будь хто його знайде. Мрій, йди...

Божевільний світ згадує все ж

Тих, хто в любощах втратив світ меж.