К.Марло В.Шекспір Сонет 46

Війну, і іноді смертельну, так ,

Ведуть зла очі, серце.., - не жартують.

Первинні.., - очі ? - Серцем ладу брак,

В злитті двох тіл.., настирно все ж святкую.

Свободу дій лихих, палких... на "смак",

Що одне одному бажають жити...

І разом мати право бід в "не так"

Від посягань.., що чесні наче діти.

Від чистоти сліз, користі катма..,

Це очі, серце відчувають, бачуть

Прекрасне, та по різному, бува,

Страждають, люблять, наче... на додачу.

В очах все зовні, що чарує нас,

А серце душу бачить без прикрас.