К.Марло В.Шекспір Сонет 48

Замком міцним, рушаючи у путь

Дрібницю будь-яку я закриваю,

Щоб злодіям не докоряти... Звуть

До тебе квіти, рідного ще, краю.

Нечесних рук не зупинити, так.

Коли тебе любов, я зберігаю,

Як дві коштовності: дороги знак,

Тривоги плай... У хтивому ще раю,

За здобич правлять красені тобі.

Вульгарний злодій завжди все ж страшніше.

Тебе я збережу в душі, в журбі,

Надійно, так... Суть сумнівів - меж ніша:

Боюся, вкрадуть.., бо не без причин,

Трофеєм станеш жадібних мужчин.