К.Марло В.Шекспір Сонет 5

У праці, з якістю, не поспішай,

Чарівність не живе у випадковім...

Поглянь на невгамовний в серці рай,

Краса у ньому й радість гонорові.

Нехай виблискує в словах зима

Лякаючи барвистістю живого...

Скують морози люті? Кат їх зна,

Та сніг все ж занесе, лишень, будь кого.

Тепло не збереже твоє чоло.

Прекрасного у склі не бачать люди,

Та життєздатність не зника, як тло,

Від почуттів незнаної "застуди".

Любов принади кольорів несе,

Чаклунство - де прекрасне в світі все.