К.Марло В.Шекспір Сонет 63

Настане час старіння, знаєм ми:

Все згубне до живого плине жваво:

Годинник хижий вічності - куми

Всіх смертними нас знає, наче слава.

Воліють зморшки юності, як грим,

Покрити схід та захід теж покриє...

Готуємось до кращого всі з цим...

В бажаннях кращі, де ж, скажи, святі є...

Непереможний час, чи має він

Нетлінної краси живої вади...

Мій юний друг, ми живемо без змін -

Дні старості нас гублять щастям зради.

Несе краса, це видно ще й в рядку,

Життя з сльозинкою не на медку.