К.Марло В.Шекспір Сонет 64

Спотворені рукою часу, все ж

Продажного, такого відчайдуха..,

Багатство з бідністю не знають меж:

Землею все зрівняється "по вуха".

Все, передбачуємо сотні літ:

Є бронза вічна, й та старіє навіть...

Пожадлива людина "гріє світ",

Біди силенна-сила світом править.

Прекрасних королівств журба свята,

Народжених новітніх Карфагенів....

Не обирає засобів, як та

Брудна війна, що вади знає генів.

Смерть, люблячі, бере нас наче гнів,

Не дивлячись: чи кращий.., чи з панів.