К.Марло В.Шекспір Сонет 68

Щока його - минулих днів тепло,

Де ще краса жила, все ж зберігає...

А квіти - рідні діти, як на зло,

Подібні до чудес палких... Світ сяє,

Коли є зустрічі в живому сні,

Нехай під золотом та сріблом часу,

Та з гідністю могил... Хай у борні,

Світ друге дасть життя, твою окрасу.

Благословенна, з теренів богів,

Краса небесна, що ж життя основа,

Не знала плагіату в стайнях слів;

З мрій сьогодення пензлю... вартість слова.

Природа, надає зразки добра,

З красою бавиться гріхів меж гра.