К.Марло В.Шекспір Сонет 80

Слабкий мій голос, бо пишу ім'я

Твоє, що найпрекасніше у світі.

Хвалу складає олівець, бо я

Все ж не сягаю слова що в зеніті.

В чарівності щось незбагнене є

Та безбережне, краще все у мові...

Вітрило горде звістку подає

Морському узбережжю... У любові

Мчить корабель прекрасного святий,

Мій човен, почуттями не здивує...

З підтримкою, яку даруєш ти

З гріхів околиці, що гарні всує.

Дев'ятий вал хули, вир, смерть свою..,

Прийму, бо все ж тебе одну люблю.