К.Марло В.Шекспір Сонет 92

Не вкради себе, думку безкарну.

Хочуть вкрасти щось гарне; морока:

Миті любощів, сенс їх, лжу гарну..,

Грім, грозу... Все ж банальність жорстока.

Від любові залежить все, звично,

Її вічності сну... Всесвіт може

Взяти гірше, звичайно, трагічно,

У любові... Боронь мене, Боже,

Все робити в біді, не у шані...

Зміни поглядів дивні у зради...

Бачиш, зблід вже давно я; погані

Звички й до сивини знають вади.

Родиму пляму - зраду честі тла,

В раю, ми з Господом, знайшли.., зі зла.