К.Марло В.Шекспір Сонет 94

Жах каменю - сама гірська гряда.

Є сила слова, що поранить душі.

Холодна і жахлива все ж біда,

Небес торкається - вершини душить.

Багатством, не від милості небес

Природа пропонує послуг шати.

Володарка, на жаль, як біс, чи пес,

Вчить фуги, похітливо, не мовчати.

Дарує квітка квітці мед, коли...

Й пилок та запахи для бджіл робочих;

Живе і помирає для бджоли,

Крізь літо в осінь зве усіх охочих.

З гріхом всі лілії на полотні;

Бур'ян - бажає ворожнечі дні.