казки, на які не чекаєш, приходять, як сни.

казки, на які не чекаєш, приходять, як сни.

завмерли вони на порозі старої весни,

у книжці на першій сторінці, що не прочитав,

в нескошених травнях поміж гінких забав.

казки, як варення з малини і вечір без меж,

казки-не-страшилки з маленьких дитячих кишень.

загорнеш в газету – і в ранець. лише не забудь

останню. промовч. краще вимов неспішно оту…

оту, що чекає сама… посміхнись і візьми

в любов, у ясні колискові і спомини-сни.

шепоче безпечно на споді дитячих відлунь...

приходить… лягає на пальчики… упізнаю.