Хвилювання

Мене так хвилює твоя бентежність

І іноді хочеться знов написати

До біса дорожна та незалежність

Не маючи змоги поруч мовчати.

В розмовах хвилюють твої сині очі

В яких я розгублююся щоразу

І досі приходиш в обіймах ночі

За ширмою тіні палкого екстазу.

Знов душу бентежать богемні розваги

І ніжність така в некласичному змісті

Сумую за тою, що варта уваги

Й за тим, що було у горах і у місті.