"Кобзар" Шевченко

Кобзар - ім"я, що дав Народ,

Не помиляючись ніколи.

Думки його не епізод,

А світ безмежний Бога школи.

Є Моринці, де кріпаком

Був.., присмак долі недолугий...

Жуковський, "Літній Сад". З оков

Рятують друзі?! Панства слуги

Кували в нетрях. Від снаги,

Знав радощі, життя етюди...

Мав слова біль, чужі борги.

Його сьогодні знають всюди:

"Борітеся - поборете..."... ж, 

"...Обух сталить..." давно не пізно!

А панство, фенікс - птиця, меж

Не знає, на обличчя - різна.

За Україну незалежну -

Життя! Зневіри хижий код

Біду рабів шука безмежну.

Кобзар - ім"я, дає - Народ.