Колискова з 4 -ма дощами

"Перехожих не минає,

Під вікном мрячить.

Мій хлопчинка засинає,

Але ще не спить.

Мамо, розкажи мені про дощ!

То ж співаю тихо зливі,

В день, в ночі, - авжеж...

Дощ буває жовтий, сиві,

Дні з блакиті меж...

Найдобріший, не скрізь горе,

Квіти з ним цвітуть.

Вмить, прийшов крізь ліс, знав море,

Зве дитинство в путь...

А-а, а-а, а-а, а-а-а...

Враз приходить літній вечір,

Джміль траві співа,

Бо летить назустріч втечі

Синій дощ, - в дива...

Синій дощ фарбує сливи,

Зве в нелегку путь...

Синій дощ... – ворожки зливи,

Від нього ростуть...

А-а, а-а, а-а, а-а-а...

Осінь озера застуди,

Кленів щастя; тож...

З вереснем чекають люди

Жовтий щирий дощ.

Дощ багряний, кароокий

Ластиться, повір...

Він п'янким бува, жорстокий

Долі Синевір...

Жовтий дощ - він для розлуки,

Поки щастя... - твір..

М-м, м-м, м-м, м-м-м...

Мамо, а дощі, бувають, чорні?

Знай, співаю, тихо сину,

Вдень, вночі, повір...

Дощ буває різним, - діну,

Де, блакитний, вир...

Спи, мій сину, в цьому світі

Різні є дощі...

Той, що чорний, дощ, щомиті

Змінює плащі..."

 /стихи Л. Лучкин, муз. С. Пожлаков)