Лібертанго

ти щось тихо шепочеш

                 і серце розпечене тане...

чом так швидко злинають,       

                 пісками стікаючи, дні...

я сміюсь, не встигаючи,

            - надто стрімке лібертанго!..

у юрбі - наодинці, 

                неначе ми зовсім самі.

зачекай, я ще трохи

                  надивлюся у ріднії очі,

які з розуму зводять, 

                бо ми не рахуєм літа...

ми іще в надвечір'ї  

                 і душі од щастя тріпочуть

тож і це наше танго

                   мереживом щастя спліта.