Люблю коли...( з Ельміри Блинової )

 Люблю, коли осінній вечір все ж ознобом обіймає плечі , коли довірливий, без меж , хитнеться вітерець до втечі ... 

Люблю мить, спокою сувої, де розуміння щастя жне: як ніби нас всього... так - двоє На всій землі . І ми - одне ... 

Люблю вночі, суцільно днями, дивитися зірок очима; чекаю : що ж ще...стане з нами . Через роки... Не сплю, як рима . 

Люблю мовчання , ніжність... ще, коли я вірю , меж життями, що вічні ми, цей вечір.., щем, коли тебе люблю без тями.