Мамо! Мамо, мамо! Ти, поглянь

Сонце сяє завжди, та не завжди гріє,

Тільки твоя ласка гріє повсякчас...

Нене моя рідна, глянь, душа радіє

Від любові в серці, що зігріла нас.

Мамо! Мамо, мамо! Ти, поглянь на мене,

Підросла я, гарна, в сукні вже твоїй (!),

Дзеркало дбайливо, враз покаже нене,

Я у ньому, майже, ти - в полоні мрій!

Марево світанків краще щастя ночі,

Та життя не завжди, як зірок салют;

Ти, моя найкраща і літа дівочі

Звуть обох у щастя, у любові звуть.

Мамо! Мамо, мамо! Ти, поглянь на мене:

Підросла я, гарна, в сукні вже твоїй.

Дзеркало дбайливо, враз покаже нене,

Я у ньому майже ти, в полоні мрій!