Монголи

Скажіть мені , німі вітри , чому я тут - не з вами ?

чому небес блакить - далека висота ,

що ви мене лишаєте і сиротами 

за волею мчитесь покорювать світа ?

Що вас жене за згаслим небокраєм ,

слідом за сонцем у глибоку ніч ?

Погоничі зірок , безбатченки безкраї 

нащадки волі , й предки байстрюків .

Мої брати , мої батьки і мої діти ,

моїм молитвам ,  де шукати вас ?

Відгоміном степів і передгір'я , 

в таких далеких і чужих краях .

Можливо . вам . дано там панувати .

у златі й шовку коротати вік 

й палати царські домом звати ,

убитих вами ж , королів ...

Ну і нехай - гартуйте крила ,

на захід  сонця , на аромат морів 

не знана стримку дика сила ,

давно грядущих перемін .

Тож скажіть мені , німі вітри , чому я тут надалі

У вічних небесах вишукую ваш слід

Під зорями безсмертними і холодами

Додому жду вас , степових вовків .