На Бретань насуває негода туманом із берега, у Алжирі пісок поглинає прадавні міста, а у нас на подвір'ї лапате шовковичне дерево вигинає галуззя, мов юна красуня вуста. В Капітолії опір, Росією котяться мітинги,

На Бретань насуває негода туманом із берега, у Алжирі пісок поглинає прадавні міста, а у нас на подвір'ї лапате шовковичне дерево вигинає галуззя, мов юна красуня вуста. В Капітолії опір, Росією котяться мітинги,

І наводнює натовп щотижня паризький бульвар. А від нашого ґанку до криз світової політики відстань як між Землею й сузір' ям світів Аватар.

В цей оманливий спокій, крихку тимчасову вкоріненість, прілим листям загрузлу у вогкий, податливий грунт, - дріботить сірий дощ по самотнім кружельцям пташиних гнізд,

я люблю засинати під його затишливу гру. 

У обіймах книжкових, хоча б в електронному ґаджеті, погортати курсором історій пливкі кораблі. І уже поринаючи в сон, мимохідь зауважити, як розсіяний промінь застиг у віконному склі.

Десь тимчасом в у Альпах снігами засіяло проліски, і обтрушують кручені схили надмірний тягар. Укорінена в землю, спустивши додолу пухкі бруньки, спить шовковиця, й бачить у дивному сні Гібралтар.