"Не гарно знаменитим бути" /з Б. Пастернака/

Не гарно знаменитим бути,

Бо не здіймають нас увись:

Архів зів"ялий, атрибути,

Що з рукописами десь зрослись.

Знай творчості самовіддачу,

Не галас, і не успіх враз;

Ганебно, вигадавши... - вдачу,

Себе сховати в зиск оаз.

Живи без суті самозванства,

Живи так, щоби врешті - решт,

Любов, до люду і до панства,

Злилися без майбутніх меж.

Потрібні ще в меті пробіли,

Не у паперів, там ... - де жах;

З життя глави, щоб вчасно вчили

Бруд вилучати ніби цвях.

Як поринати з несвідомим,

Ховати кроки там свої,

В тумані, де місцевість, з коми

Знаходять, хоч не бачать зги.

Вже інші, по живому сліду,

Пройдуть твій шлях за п'яддю п'ядь;

Поразки - перемоги з виду

Сам, вибач, - відрізняй; не зрадь.

Повинен, з часткою єдиний,

Зливатись в світлі... - до лиця;

Ти, будь живим, живим... - години..,

Живим - до божого вінця.