НЕПРИБОРКАНІ

НЕПРИБОРКАНІ

розпишися у мене на грудях,

вище серця,

хоч відразу, а хочеш за кілька слідів до місяця –

і здається,

що буде між нами пружинна терція,

і здається, що більше нічому не знайдемо

місця ми.

і планета аж інопланетна. тяжіння

виснажене.

ця любов прокидається там, де прогіркли істини.

ми, як сни, почали не ізвідти,

ми просто виснемо –

ні інакшість, ані материзна

про це не відали.

розпишися…

і зірка падуча крізь груди вислизне,

ця нічна всевидющість позбавить реальності й доторків.

розчинилися – стали густими-густими

тишами,

та ніхто не збагнув, що залишилися

неприборканими.