ОСІННІЙ ДУЕТ

Тарабанили краплі дощу по вікні

І по жовтому листю дзвеніли,

А відлуння його чули всі вдалині.

Ті краплини спочити летіли.

Милий дощ за вікном, все в осіннім танку́,

Скрізь лягають листки різнобарвні,

Та ще й кралечка-осінь в своє́му вінку,

Й інструменту в дощу всі ударні.

Цей музи́ка-артист виграє́ від душі́,

І тональність міняє, й акорди,

Все купалося в цій милозвучній красі,

Та звучання дощу миле й горде.

Бо ніхто так, як він, вигравати не смів,

Де мелодія ли́лась чудова,

Це звучання красиве було́ і без слів

Й атмосфера якась загадкова.

А у парі із ним є чудовий скрипаль,

Ну і грає він скрізь, де прийде́ться,

І на себе чому́сь одягає вуаль,

Та ще й вітром красиво він зветься.

Так створили яко́сь вдвох прекрасний дует,

І дарують нам звуки чудові,

Полюбляють вони ще й до всього кларнет,

Що відлуння несе по діброві.

Са́ме дощ-самограй нам дарує соне́т,

Ще й сонату свою́ мило грає,

Жовте листя в тано́к кличе він на паркет,

Ну а вітер ще й пісню співає.

03.11.2021 р.

© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021

Свидетельство о публикации №121110307999