ОСІННЯ ЖІНКА

Як пахнуть запізнілі літні квіти!

Не те, що квіти ранньої весни.

Холодною росою часто вмиті,

І сняться їм осінні ніжні сни.

Це осінь наступає їм на п"яти,

І перший морозець надав страху.

Та за життя тримаються завзято,

Хоч по осінньому ідуть уже шляху.

Краса осіння завжди неповторна.

Осіння жінка.. Бачили таку?

У осені велична, непоборна.

Погляньте - ще солодка, до смаку.

Хода урівноважена і плавна,

А очі - життєдайний ніжний блиск.

Вона іще кохає, ніжна, славна,

Хоч не така, яка була колись.

Вже може оцінити почуття,

Цей досвід здобула вона з роками.

Шалене має ще серцебиття,

Коли торкається він ніжними руками.

Ще задивляються услід чоловіки,

Бо так чарує ця осіння жінка!.

Вас любить Бог, чарівні ви жінки!

Ви - осені малесенька сльозинка.