останні яблука.

Останні яблука

На голому гіллі,

Як літній спогад,

Зайвий, недоречний,

Бринять говіркою

Ці яблука в пітьмі

І від морозу

Вигляд вже приречений.

Червоно-сірий,

Білий,

знов червоний,

Ні, то не кров, не треба,

То плоди

калини, що схилилася низенько.

І ягоди, розчавлені в снігу - нагадують, що там де ллється кров,

Калина там зросте...

І переможе.