ПАЦЬОРКИ

Наче на пацьо́рках, виграє́ музи́ка

І сліди-краплини всюди залиша́,

Сила в тім звучанні криється велика

Ще й у кожній ноті – вся його душа.

Ті дрібні пацьо́рки блискають, як стрази.

Вітер їх гойда́є, наче немовлят,

Дуже вони схожі навіть на алмази,

Ще й чарівно й мило всі вони звучать.

Краплі-намистини бачимо в намисті,

Яке сплів між гі́ллям залюбки павук.

Та ще їх розси́пав хтось на жовтім ли́сті,

Їх колись у нього по́вен був сундук.

Краплі-діаманти всипані усюди,

Їх на тацу зможе сонце лиш зібрать,

Але знову си́пать чародій їх бу́де,

Бу́де все навколо ними прикрашать.

Краплі, наче перли, бачимо навколо,

Ця краса вражає і поло́нить зір,

А коли їх сиплють – мов звучання хору,

Та й звучить із ними защораз клаві́р.

Водяні пацьо́рки ми́лують нам око,

Не щодня побачиш скрізь таку красу,

Наче елементи взяті із баро́кко,

Лиш не може впле́сти їх ніхто́ в косу́.

08.11.2021 р.

© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021

Свидетельство о публикации №121110808420