Переклад з О.Блока

О, весна без кінця і без краю,

Дум і мрій глибина золота...

Пізнаю я життя і приймаю,

Лиш відлунює подзвін щита.

Я примаю смиренно невдачу

І удача, тобі мій привіт,

Не соромлюсь ні сміху, ні плачу -

Знаю їх зачарований світ.

Піднебесся дари я приймаю,

Й катування нещасних рабів

І задушливий морок підвалу,

І простори безкрайніх полів...

Я приймаю безсоннії ночі,

Ранок в темних завісах вікна,

Щоб мої затуманені очі

Дратувала й п"янила весна.

Зустрічаю тебе близ порогу

З буйним вітром в зміїних косах,

З нерозгаданим іменем Бога

На блідих і холодних вустах.

Не закриюсь щитом від кохання,

Ти ж - плечей не відкриєш довік,

Чи любов - чи жорстокі змагання -

І твій погляд, мов лезо, обпік...

Ворожнечу твою виміряю,

Ненавиджу, кляну і люблю...

І за муки, за згубу, я знаю

- цю любов я мов вирок, прийму.