Перше і останнє кохання

Я відчув холод по спині

Коли побачив тебе з другим

І уявляти припинив

Всякі теплії луги

Твоя підступна та краса

Характер мов у немовля

Розділена мов та коса

"Не покидай!" тобі мовляв

Знай.Ти подобалась мені!

Я поруч завжди був щасливий 

Коли ти з ним, то я в тіні

Тепер в очах твоїх — не милий

Сум переповнює мене

І я не знаю що мені сказать

сум потім мине 

А сил нема кричать

Я забуду тебе назавжди 

заведу собі гарну собаку

Але вона буде вірніше аніж ТИ

Не буду страждать, як від раку

Скажу тобі "Бувай!"

І не плач по мені

Якщо хочеш - забувай

Вже зникли страшні ремені

Вони тягнуть до низу

Якщо не фізично, то морально

Тьма жде вже знизу 

Наше кохання - це не реально