Пробач

Добрий день мамо ,бачиш я прийшла

Запізно правда не тоді як звала ,

Я так … я була глуха

У той момент тебе не требувала .

Я інші справи мала - це ж життя !

І все в один момент щось навалилось .

І ти , і друзі , форсованість кінця ,

Хвороба , біль, свідомість « Ось звершилось»

Кінець життя – комедія фініта ,

Останні ноти – сфальшивлює скрипаль ,

І ця бутилка теж скінчилась швидко ,

А я ще й , мамо ,   не впилась .

Я не прожила мамо , щоб вмирати

Я все збиралася , і ось ти на ,

Я не зібрала стільки щоб втрачати ?

Не вмріяла , щоб знати мрій не ма .

А є стілець високий щодо столу

Химерні тіні і силуети тьми ,

І я з кольними прижатими до горла

Шептала вперто – не реви

А що із того : так ніхто не бачить

Не стане твоїх споминати сліз

То чом хоч раз от так не всплакать

Перед собою , для себе , лиш собі

Бо завтра буду вже сміятись

і на твої не спішитися дзвінки

ціле життя із завтра починати

щоб без жалю устати і піти .

от так-то мамо , й я вже тут

запізно трохи , знаю – провинилася

ну ти ж простиш мені цей бунт …

бо то життя і все щось навалилось …