Синові

Минає день за днем, збігають роки.

Земля навколо сонця маячить,

І молодість моя відходить в осінь

А хочеться іще душі пожить.

Згорнулись крила, на яких літала

І на чолі з'явилась сивина,

Я б все життя тобі, синок, віддала,

Щоб доля в тебе гідною була.

Щоб обминали туги і тривоги,

Щоб шлях був вільний і широкий степ,

І всі іще несходжені дороги

Завжди вели у батьківський ковчег.

Рости, мужній, лети, синок, по світу -

Тобі свої я крила віддаю,

Шукай іще незвідані планети,

А я вже пішки по землі піду.

Нехай Господь тебе оберігає

Від слів поганих і лихих ідей.

Тебе, мій сокіл, серцем обіймаю

І відпускаю жити до людей...