Сльоза ностальгії

Яка одиноко стоїть край села,

Там зелен-барвінок, трава неприм"ята

Й троянда під вікнами вже відцвіла.

Охоче пройдуся стежками дитинства,

Хоча заросли полинами вони.

Додасть мені сили прозора і чиста

Водиця джерельна зі смаком суниць.

З портрета привітно всміхнеться матуся,

Гарна така, як колись, молода.

І спогади теплі наповнюють душу,

А на очах - ностальгії сльоза.

2016 р.