"Свобода..." /І. Аллегрова А.Гарнизонов/

По краплині залишилось нам,

Пригубити... й... - посадка на рейс...

Чи простіше завжди йти в мрій храм...

Залишаючи хіть - едельвейс.

І нью-йоркську вдивлятися, де...

- На московську зимову імлу...

Бо скульптура Свободи тебе

Жде на березі... - краплю малу.

Посміхатись навчишся ти, так,

І як всі говорити: "Окей",

Над шматком пирога, як ніяк,

- Про країну своїх Галатей...

Між дахів хмарочосів чорти,

Небо ріжуть на клаптики тут...

І таким же грайливим, як ти,

Туга вишкіл шукає спокут.

Приспів: В літаку, мілішому за душу,

Ти летиш до щастя; як, чому...

Зрозумій, ти вільний... бачу, мушу:

"Ти нікому не потрібен... - йму..."

Кинь, ж бо хмурити брови, хоч біль,

Ти розгублено так не пали...

Може бути, що взимку, в купіль

Прилітають в Нью-Йорк снігурі.

І не треба вже завчених фраз,

Просто згадуй мене меж зірок;

Хтось повинен лишитися враз,

Щоб сюди Бог вертався на крок.

Приспів: В літаку, мілішому за душу,

Ти летиш до щастя; як, чому...

Зрозумій, якщо ти вільний... - мушу:

"Ти нікому не потрібен... - йму..."