Так, це осінь…

Так, це осінь…

Фр. Ніцше

Не Ка́фка, не Кравчук, не Фараде́й.

Лиш тихий сумнів. Осінь, осінь, осінь…

Нормальний урбанізм, з десяток кросів.

На свято з чаркою – повільний марш ідей.

Це – світ… Це наш останній Колізе́й.

На ньому шлях – до левів і до раю.

Люби – невірну. Там, за небокраєм –

Сіле́зький Ангел з безліччю свічей.