Туман

By Неоніла Володимирівна Гуменюк

Written 2017-12-09

Туман у долині тихенько приліг,

Як загнаний звір причаївся в куточку.

Це не пустило його на поріг,

Прогнало від хати вранішнє сонце.

Волосся твого, що русявим було,

Торкнулась туману срібная стрічка.

Та серденька лагідне ніжне тепло

Нас зігріватиме, здається вічність.

2015 р.