Туман
By Неоніла Володимирівна Гуменюк
Written 2017-12-09
Як загнаний звір причаївся в куточку.
Це не пустило його на поріг,
Прогнало від хати вранішнє сонце.
Волосся твого, що русявим було,
Торкнулась туману срібная стрічка.
Та серденька лагідне ніжне тепло
Нас зігріватиме, здається вічність.
2015 р.