У мене бракує мови

У мене бракує мови, немає слів,

Я, мабуть, кохати ніколи так не умів.

Я, мабуть, ніколи не жив — тільки існував.

Я мріяв про різні речі — та це навіть не уявляв.

Я бачив тебе уві сні з середи на четвер,

Щоправда, як знати, де шукати тебе тепер?

Ти просто примара, ти мрія, ти лише з сну?

Якщо я зараз вирушу в путь, то тебе знайду?

Ти ціла планета, ти всесвіт — не маєш меж.

Якщо і схочеш тебе піймати — ніколи не доженеш.

Я навіть не думав бігти — мені не слід,

Бо ти незалежна, тобі точно належить світ.

А я другий тиждень не можу зімкнути очей.

Я міг би прожити ще безліч днів і ночей,

Не знавши любові — спокійно, без вороття —

Ти вкрала мій спокій.

Ти дала мені життя.