Вечір

«До мене прийде теплий вечір,

Обійме ніжно мої плечі.

Далека пісня соловїв,

Моїх зачарованих країів...

А хочеш сон забере тобі лихо,

І серцю стане стокійно й тихо.

Ліс вбирається у осінь -

Золоте намисто.

Річка плине з гір,

Аж душі стає правдиво й чисто.

Чи цінують люди,

цю красу?

Чи довкола гнані у біду?

Хто розсипле з неба зорі,

Стигне час на видноколі.

Тільки Бог розсудить нас...

Украду я у природи цих прикрас.»

Автор: @tinakarabanovich