Великий син Великого Степу

В Казахстані, в Астані,

Свято відзначають

Вісім сотень літ уже

Полководця знають!

Ось Бейбарс - дитя степів,

Вкрадений війною,

Став Султаном двох країн -

Славний син народів!

Важка доля мамлюка

Не скорила юнака –

Із собою Бейбарс ніс

Рідну мову, меч та спис.

День за днем, за роком рік,

Хлопець вже в Єгипті звик

Міцне тіло, дужий зріст,

До військових справ мав хист.

Перший серед вояків,

Він хоробро лине в бій!

Крок за кроком і уже

Бейбарс сам війська веде.

Полководець, син степів,

Хрестоносців вибив стрій

В Ель-Мансурі чужаки

Втратили свої полки…

Плинув час, Бейбарс змужнів,

До Єгипту прикипів,

Боронив країну Нила,

Віддаючи власні сили.

І монгольськая орда

Перед Бейбарсом лягла.

Коліща часів крутилось

Долі, люди – все змінилось.

Хлопчик, вкрадений колись,

Вже на троні опинивсь.

Син Казахської землі -

У Єгипту на чолі,

І сирійськії народи

З Бейбарсом дійшли до згоди.

Постають міста, мости, торгівельнії шляхи.

Квітнуть і живуть народи

В мирі, дружбі, в силі, в згоді.

Пам’ять про Султана нині

Бережуть країни мирні.