Весна - це Божа благодать

Весняний дощик сіється з небес,

Веселими сльозами плачуть роси.

Дуби в гаю чарівно гомонять,

До них берізки тягнуть свої коси.

Зелений ліс розкинув свій намет,

Під зорями нічними щось шепоче.

І чути задушевний спів пташок

Вони стрічають ранки стоголосо.

Бузковий цвіт п’янить своїм теплом,

А вишеньки одягнені святково.

І душі огортаються добром

Від чудного оновлення такого.

Із лугу плине дивний аромат,

П’янить, немов розлився із флакону

Весна – це Божа благодать,

Дарунок від небес людському дому.